- забутися
- [забу/тиес'а]
-у/дус'а, -у/деис':а, -у/деиц':а, -у/дуц':а; нак. -у/дз'с'а, -у/д'теис'а
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
забутися
Смотреть что такое "забутися" в других словарях:
забутися — див. забуватися … Український тлумачний словник
забутися — див. забуватися … Словник синонімів української мови
забутися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
забуватися — забутися (не триматися, не зберігатися в пам яті), призабуватися, призабутися (певною мірою, частково); згладжуватися, згладитися, загладжуватися, загладитися, стиратися, стертися, затиратися, затертися, вивітрюватися, вивітритися, задавнюватися … Словник синонімів української мови
забуватися — а/юся, а/єшся, недок., забу/тися, у/дуся, у/дешся, док. 1) розм. Те саме, що забувати. 2) Відсторонюватися від з навколишньої дійсності, переставати думати про те, що хвилює, непокоїть і т. ін. 3) Починати дрімати, впадати в сон. Забутися сном.… … Український тлумачний словник
канути — ну, неш, нар. поет. 1) док. Пірнути, зануритися куди небудь, у що небудь. 2) перен. Зникнути. •• Ка/нути в [Ле/ту] забуття/ забутися … Український тлумачний словник
лета — и, ж. За давньогрецькою міфологією річка забуття в підземному царстві. •• Ка/нути в Ле/ту забутися без сліду … Український тлумачний словник
перезабутися — у/дуся, у/дешся, док. Забутися (про все, багато чого небудь або всіх, багатьох) … Український тлумачний словник
повилітати — а/є, а/ємо, а/єте, док. 1) Вилетіти (про всіх чи багатьох). 2) перен. Випасти раптово з чого небудь (про все чи багато чого небудь; скрізь або в багатьох місцях). •• Повиліта/ти з голови/ забутися (про все чи багато чого небудь) … Український тлумачний словник
позабутися — у/дуся, у/дешся, док., розм., рідко. Те саме, що забутися 1), 5) … Український тлумачний словник
